Меню Рубрики

Отче наш

Вимовивши «Отче» визнаємо Бога своїм Батьком. Значить – себе Його дітьми.

Молимося в своїй кімнаті, зачинивши двері, наодинці з Богом, як і Господь навчав. Чому тоді у множині «наш«? Наш, тому що кожен з нас має подвійну  суть – внутрішню людину і зовнішню. І, якщо зовнішня наша людина і тліє, то внутрішня, з дня на день оновлюється. 2 послання Святого Апостола Павла Коринтянам 4.16.

Що живеш на не-бесах (нема бісів)

Визнаємо, що Бог живе і є там, де немає бісів, на тих душах (у їхніх серцях), які очистилися кров’ю Христовою. Ті, що не каялися або не щирі, повинні покаятися щоби бути Його дітьми. Написано: «А Христос, як Син в домі Його (Отця). Дім же Його — ми».  «Господа Бога святіть у серцях ваших». (Прошу перечитати на цьому сайті роботу «Для тих, хто називається «православними»).

Хай святиться ім’я Твоє,  Хай прийде царство Твоє, Хай буде воля Твоя

Якщо просимо на майбутнє, то визнаємо, що цього ще немає… Бо звертаємося у майбутній час…

Як не небесах, так і на землі

Якщо у чистих серцях немає бісів (оскільки це молитва увірувавших), то просимо, щоб і на землі (у нашій плоті) ці нечисті духи не панували, але щоб царював наш Господь над нашими плотськими вадами… Наше тіло – прах. Єкклісіаст 12.7. Плоть бажає противного духу, тому і просимо, щоб воля Божа збувалася і над нашою плоттю, доки ми живі. Плоть і кров Царства Божого не успадкують тому що – плоть бажає противного духу… Бажає, але ми мусимо пильнувати щоб не грішити… Послання Апостола Павла Галатам 5.17. нам слід панувати над своєю гріховною плоттю з Божою допомогою.

Хліба нашого щоденного дай нам на цей день

Хліб з небес – слово Боже. Хліб житній для плоті. Просимо, аби Бог дав нам такого хліба на кожен день. Без нього нам немає життя. Ми мусимо жити словом Божим і хлібом.

          І прости нам провини наші, як і ми пробачаємо винуватцям нашим

Тут ми знову і знову, щодня, просимо прощення. Вчора ж просили? Нам Гоподь простив? Знаємо і віримо, що вчора простив, а тоді чому знову просимо? А тому, що гріховна плоть наша і розум наш, ухиляються постійно від того чого хоче дух… Визнаючи, таким чином, постійну свою гріховність перед Богом, ставимо себе у залежність перед Богом від своєї здатності прощати винуватців перед нами, бо вони, так само як і ми – грішать перед нами, як ми перед Богом. (Ті ж, хто сумнівається у своїй гріховній суті, хай читають дуже уважно 1 Соборне послання Святого Апостола  Івана Богослова, 1 главу, з 8 по 10 вірш включно).

І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого

Значить, аби Господь не дав нам спокуситися, не допустив цього. А визнання, щоразу, свого лукавства і прохання до Бога щодо визволення від нашого лукавства, ще раз свідчить про нашу гріховну схильність і сутність та про те, що ми це визнаємо.

Бо Твоє є царство і сила , і слава навіки. Амінь.

По нашій вірі, у час молитви, відбулися сильні зміни. Вже Царство Боже і сила Його, і слава – є! Бо слово Амінь означає «Так і Є».

                                  Істинно, всемогутній Господь у серцях віруючих.

      04.12.2018 р.        Отримав від Господа і вам передав – раб божий Михаїл.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

%d такие блоггеры, как: